<< Предыдушая Следующая >>

Вплив спілкування з ровесником на психічний розвиток дошкільника



Внесок спілкування і спільної діяльності з ровесником у розвиток дошкільника найбільш помітний у п’ятьох сферах особистості: етичній, пізнавальній, самосвідомості, творчих здібностей, здатності до співпраці. Розглянемо вплив спілкування і спільної діяльності з ровесником на кожну з цих сфер.

1) В етичному розвитку відбувається формування моральних уявлень, гуманного ставлення до інших, позитивної емоційної спрямованості на оточуючих, навичок співпраці й взаємодії з партнером, взаєморозуміння, співпереживання (В. К. Котирло, Ю. О. Приходько).

2) Розвиток пізнавальної діяльності полягає:

а) у засвоєнні здатності до виділення різноманітних поглядів на певне явище чи об’єкт та узгодження цих поглядів між собою;

б) оволодінні логічними операціями заперечення, доведення, аргументації, переконування.

3) У розвитку самосвідомості спілкування і спільна діяльність з ровесником становить неодмінну умову виникнення чимдалі адекватніших оцінок одноліток, а згодом і самооцінки, її когнітивного, емоційного та вольового компонентів.

4) Розвиток творчості, самостійності, ініціативності відбувається за рахунок того, що діти самостійно налагоджують контакти між собою, визначають їх мету, організовують сюжетно-рольову гру, визначають сюжет та розподіляють ролі, підбирають замінники.
Висувають власні ініціативи і приймають ініціативи інших. За відсутності заборон з боку дорослого діти мають можливість діяти на свій розсуд.

5) Навички спілкування і спільної діяльності полягають у розвитку навичок соціальної перцепції, узгодження дітьми своїх думок і дій, розробки спільного плану, насамперед, у грі; здатності висловлювати співчуття, надавати взаємопідтримку, робити взаємооцінки; розподіляти іграшки.

ВИСНОВКИ про особливості спілкування дошкільника з ровесником:

– спілкування з дорослим виступає вирішальним, але недостатнім фактором повноцінного, гармонійного розвитку особистості дошкільника;

– спілкування з однолітками є необхідною умовою формування готовності до навчання у школі;

– взаємовідносини дитини з ровесниками значно відрізняються за своїми функціями, змістом, енергетикою від спілкування дитини з дорослими;

– внесок спілкування і спільної діяльності з ровесником у розвиток дошкільника найбільш помітний в етичній, пізнавальній сферах особистості, у розвитку самосвідомості, творчих здібностей, здатності до співпраці.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =

Вплив спілкування з ровесником на психічний розвиток дошкільника

  1. Особливості спілкування і спільної діяльності дошкільника з ровесниками та їх роль у його психічному розвитку
    Особливості спілкування і спільної діяльності дошкільника з ровесниками та їх роль у його психічному
  2. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника
    Дошкільне дитинство – важливий період психічного розвитку. Вік початкового фактичного утворення особистості, за словами О. М. Леонтьєва. У дитини інтенсивно формуються психічні функції, складні види діяльності (гра, спілкування з дорослими й ровесниками), виникають ієрархія мотивів і потреб, самооцінка, вольова регуляція та моральні форми поведінки. Найважливішим фактором психічного розвитку
  3. СПІЛКУВАННЯ І СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКА З РОВЕСНИКАМИ
    СПІЛКУВАННЯ І СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКА З
  4. Вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини
    Т.О.Рєпіна вирізняє наступні функції групи дитячого садка. 1. Регулювання поведінки дитини щодо ровесників на основі соціально прийнятих норм через набуття соціального досвіду групового спілкування і взаємодії на правах рівності. 2. Інтенсифікація процесу статевої соціалізації та статевої диференціації на основі засвоєння відповідних способів рольової поведінки чоловіка чи жінки. 3.
  5. Розвиток спілкування і спільної діяльності з ровесниками у дошкільному віці
    Розвиток спілкування і спільної діяльності з ровесниками у дошкільному
  6. РОЗВИТОК ПСИХІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ДОШКІЛЬНИКА
    РОЗВИТОК ПСИХІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
  7. Порівняння спілкування дитини з дорослим та з ровесником
    У системі взаємовідносин дитини з оточуючими можна виділити дві, важливі у виховному плані, лінії: дитина-дорослий, дитина-дитина. Взаємовідносини дитина-дорослий мають провідне значення, виступають першоосновою всіх видів ставлення дитини до дійсності й джерелом її психічного розвитку. Дорослий – носій зразків, норм, правил, прийнятих у суспільстві, його позиція характеризується
  8. Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини
    Висунуто кілька теорій дії наркотиків на організм — фармакологічну, нервово-гуморальну та змішану. Більшість психоактивних наркотиків хімічно подібні до речовин, які виділяються нервовими клітинами при їхній стимуляції. Ці речовини взаємодіють з іншими нервовими клітинами, що забезпечує передачу імпульсів та реагування на них. До таких речовин належать серотонін і ендорфіни, які контролюють
  9. Розвиток самооцінки у дошкільника
    Провідну роль у формуванні самосвідомості дошкільника відіграє позаситуативно-пізнавальна та позаситуативно-особистісна форма спілкування з дорослим, а також інтенсивний розвиток спілкування з однолітками. Спілкування стає тією сферою дійсності, яка акумулює всі психічні функції дитини: її увагу, сприймання, пам’ять, мислення, емоції. Психіка й особистість дитини набуває саме тих
  10. Розвиток зв’язного мовлення дошкільника
    Успіхи в оволодінні активним мовленням проявляються в удосконаленні форм мовлення зі значно більшим вмістом вербальних засобів, ніж жестикуляторне та ситуативне. З’являються контекстна і пояснювальна форми мовлення (А. М. Лєушина), які до кінця дошкільного віку набувають все більшого поширення. Ситуативне мовлення залишається при цьому поширеною формою також. Суттєва відмінність ситуативного й
  11. ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СПІЛКУВАННЯ ДОШКІЛЬНИКА
    ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СПІЛКУВАННЯ
  12. Розвиток співпраці дошкільника з однолітками
    Становлення спілкування та взаємодії дошкільників з ровесниками включає й розвиток їхньої спільної праці. Спільне перебування у дитячому садочку з раннього віку привчає дітей розподіляти спіль- ні місця своєї активності, не заважати один одному. Так, кожна дитина прибирає свій одяг у свою шафку. Перші прояви взаємодії між дошкільниками у ранньому віці ще не носять характеру спільної
  13. Загальне поняття про психічний розвиток
    Проблема психічного розвитку дитини є центральною у віковій і педагогічній психології, неоднозначно розв'язувалась протягом всього періоду становлення цих галузей психології та має вирішальний вплив на стратегію побудови навчально-виховного процесу. Перш за все, слід уточнити, в чому полягає принципова відмінність поняття «розвиток» від інших змін об'єктів та зміст і специфіку психічного
  14. Психічний розвиток новонародженої дитини
    Стрімкий психічний та фізичний розвиток протягом дошкільного дитинства зумовлює послідовну появу багатьох новоутворень психіки й особистості дитини та виділення якісно своєрідних періодів розвитку: новонародженості, немовлячого, раннього та власне дошкільного. Перший період життя дитини триває кілька тижнів. Новонароджена дитина проявляє активність, що грунтується на вроджених безумовних
  15. Розвиток психічних функцій
    Мова. В дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і письму. Як вважають психологи, мова для дитини стає рідною. Розвивається звукова сторона мови. Молодші дошкільники починають
  16. Розвиток самосвідомості старшого дошкільника
    У старшого дошкільника намічається диференціація двох аспектів самосвідомості – самопізнання і самоставлення. Образ «Я» включає досить складну систему властивостей: зовнішніх, особистісних, статевих, з відображенням їх часової динаміки. Ускладнення образу «Я» відбувається значною мірою завдяки розвиткові у старшого дошкільника вміння розуміти себе, усвідомлювати свої внутрішні стани,
  17. Розвиток міркувань дошкільника
    У дошкільному віці зростає кількість видів діяльності дитини, вони ускладнюються. Відбувається перебудова співвідношення практичних дій із розумовими, з випередженням останніх. Мислення чимдалі більше спирається на уявлення та образи, сформовані у її минулому досвіді. Пізнання дійсності у дошкільника відбувається у наочно-образній формі. Оперування образами і уявленнями робить мислення
Медицинский портал "MedguideBook" © 2014-2019
info@medicine-guidebook.com